Інформаційне агентство "Поряд з вами"
В Ужгороді вже третій рік триває будівництво спортивно-реабілітаційного центру для людей з інвалідністю.
Кожен з нас до чогось прагне: закінчити університет, знайти хорошу роботу, реалізувати якийсь проект. Однак для тих, хто отримав інвалідність, найбільша мрія – бути здоровим. В деяких випадках це цілком можливо.
А якщо і неможливо відновити себе повністю, то лікування, що дасть можливість хоча б частково подолати недугу, стане в нагоді. З цією метою в Ужгороді за сприяння голови Закарпатського обласного осередку Української федерації спорту інвалідів з ураженням опорно-рухового апарату Олександра Лизанця розпочалося будівництво спортивно-реабілітаційного центру для людей з інвалідністю та учасників АТО.
Ідея будівництва цього Центру виникла в пана Олександра в 2009 році, коли він прийшов працювати в Закарпатський обласний центр з фізичної культури і спорту інвалідів “Інваспорт”. Тоді разом з іншими спортсменами з інвалідністю він мав змогу відвідати багато міст, де бачив різні бази для тренування. І все гостріше відчувалося, що в Ужгороді, як і на Закарпатті в цілому, немає спеціалізованого центру, де наші спортсмени могли б проводити підготовку до змагань та проходити реабілітацію ті, хто її потребує. Досі це був і залишається спорткомплекс “Юність”, однак там є маса недоліків, зокрема те, що він не пристосований для потреб людей з інвалідністю. Дана ідея була підтримана рядом громадських активістів.
Перше питання, що потребувало вирішення, це пошук приміщення. Заручившись підтримкою місцевої влади, ініціативна група вирушила на огляд будівель старих котелень. Вибір пав на приміщення на вулиці Тихого, 13б. Завдяки фінансовій підтримці підприємців вдалося відгородити територію, на що пішло порядка 15 тисяч гривень.
Далі постало питання оформлення проектної документації, без якої подальше просування даного проекту було б неможливим. Її вартість складала 150 тисяч гривень. Величезна сума, яку знову ж таки треба було десь знайти. На допомогу прийшли підприємці, які допомогли зібрати необхідні кошти. Після цього нагальним питанням стало право власності на земельну ділянку навколо будівлі майбутнього Центру. Спочатку мова йшла про оренду, за яку спершу просили 2 тис. грн. на місяць, згодом – 6 тис., а далі – до 10 тис. Довелося звертатися до керівництва області. Після неодноразових звернень орендну плату скасували. Земля надана в постійне користування строком на 50 років, а будівля – за 1 грн. 50 коп. на рік.
Після оформлення всіх необхідних документів можна було починати реконструкцію приміщення відповідно до плану. Спочатку мова йшла про те, що всі роботи будуть завершені протягом 4-х років. В даному питанні було готове допомогти Посольство Японії в Україні на умовах співфінансування (90% коштів надавало посольство і 10% мало бути виділено з місцевого бюджету, – прим. авт.). На жаль, через бюрократичну тяганину ці кошти не були отримані. Однак врешті-решт будівництво стартувало в 2016 році. Спочатку мова йшла про вартість проекту в 20 мільйонів гривень. Проте нестача фінансування призводить до затягування в часі його завершення, а відповідно і до збільшення вартості. На сьогоднішній день через інфляцію завершення всіх робіт коштуватиме майже 80 мільйонів гривень.
Планується, що в Центрі зможуть тренуватися та проходити реабілітацію люди з інвалідністю різних нозологій, також надаватимуться послуги з масажу, а гості міста зможуть також і проживати там на час проходження необхідних процедур. Вартість обладнання складає порядка 30-и тисяч доларів. Його готові безкоштовно надати в параолімпійському комітеті Словацької Республіки. Крім того нададуть допомогу німці та австрійці. Єдина умова – 100-відсоткова готовність будівлі. Перед передачею обладнання приїде спеціальна комісія, яка оцінюватиме стан приміщення.
“Безумовно, як сама будівля, так і її внутрішнє оформлення, та й саме обладнання будуть повністю доступними для людей з інвалідністю. Я бачив приклади таких центрів за кордоном. Зокрема, подібний заклад є у Великобританії. Там все настільки пристосовано для клієнтів, що навіть є захист від травмування, якщо людина, скажімо, не бачить”, – ділиться Олександр Лизанець.
До речі, в нашій області багато видатних спортсменів з інвалідністю. Так, лише в Ужгороді нараховується 15 плавців, 4 осіб займаються настільним тенісом, є також фехтувальники. Деякі з них прославляють не лише Закарпаття, а й Україну. Так, минулого року Надія Дьолог здобула титул Чемпіонки Європи з фехтування на візках. Звісно, поки що неможливо побудувати такий центр в кожному районі, але його можливо зробити в обласному центрі. Для спортсменів з інших районів передбачено 42 номери з всіма зручностями.
Марина Сташина-Неймет