Віктор ЖИХ: Держбюджет на 22-й рік прийняли. Що далі?

1 грудня Верховна Рада нарешті прийняла Державний бюджет України на 2022 рік. Прийнято в один день з т.з. «ресурсним» законопроектом 5600, що має гучну назву «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень».
Але, як свідчать самі представники правлячої партії, максимум додаткових надходжень, що вони очікують від цього закону, становить приблизно 18 мільярдів гривень. Для порівняння, доходна частина бюджету на 2022 рік закладена у розмірі 1 трильйон 322 мільярдів гривень. Тобто, усі очікуванні додаткові надбання складають приблизно 1/73 від розміру доходів бюджету, або менш ніж 1,5%. Як кажуть соціологи, «у межах похибки вибірки». Тож знову «гора народила мишеня».

Закон про бюджет ще не підписано Президентом, але сумнівів у тому, що це станеться, майже немає. Бюджет сформований Урядом під прискіпливим наглядом головного економіста нашої країни, голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, Данила Гетманцева. Відповідно, саме його погляди на економіку України цей документ і відображає. А погляди його відомі – регуляторний та податковий тиск, аж до знищення, на малий та мікро бізнес, а також на самозайняте населення, та преференції великому бізнесу.

Як відмічає у своєму інтерв’ю відомий економічний експерт Даніїл Монін: «Після першого читання я оцінював перевиконання доходів мало не на 200 млрд, якщо буде інфляційне зростання економіки, – каже Данило Монін. – Таке розширення бюджету за доходами вони просто підтягнули до поточних показників. Вони сильно перевиконують ПДВ, податок на прибуток було закладено нижче, ніж буде факт 2021 р. Плюс рента, яка теж була занижена, а зараз високі ціни на газ. Це формує на наступний рік такі очікування. Якщо імпорт буде зростати, запас є з ПДВ ще близько 30 млрд. Дуже великий резерв є за власними доходами бюджетних установ. За моєю оцінкою, там близько 60 млрд”.

Закладений у бюджеті на 22-й рік середньорічний курс 28,6 грн/$, означає, що на фоні продовження зростання інфляції суттєвої девальвації не очікується. А виходячи з того, що ціни на головні статті українського експорту, які стрімко зросли у декілька разів починаючи з четвертого кварталу 2020 року, з другої половини 21-го почали знижуватися, експортерів очікує не найкращий наступний бюджетний рік. Тож відсутність девальвації та ріст цін на внутрішньому ринку буде ще більше стимулювати імпорт та пригнічувати національне виробництво. До цього треба додати, що ціни на критичний імпорт не знизилися, а навпаки, зросли. Так ціні на нафту еталонних марок зараз складають від 70 до 80 USD/Барель. Ціни на газ на європейських хабах інколи заскалюють за 1000 USD/м3. Тож розраховувати на додаткові бюджетні надходження можна, фактично, не за рахунок зростання економіки, а виключно за рахунок інфляції та зростання вартості імпорту, з якого береться т.з. «вхідний» ПДВ, митні та акцизні збори. Єдина надія уряду на зростання валютних надходжень, мабуть, це наші «гастарбайтери», які, за 10 місяців цього року перевели в України маже 12 мільярдів USD, а до кінця року по оцінкам, може скласти до 14-15 мільярдів USD. Вочевидь, що така сума переводів дозволяє зробити оцінку кількості працюючих за кордоном громадян України, що найменше, у 2.5-3 мільйони осіб.

До того треба додати, що, як засвідчено в аналізі експертів Українського інституту майбутнього, «ми здивовані, що Пенсійний фонд не розширено, адже, за нашою оцінкою, потрібно приблизно 30 млрд додаткових коштів за підсумками року. Тим паче, з огляду на озвучені Президентом підвищення пенсій для громадян 70+, а також залишену без коригування суму субсидій на ЖКГ на рівні 38 млрд. Тоді як уже цього року на це витратять 47 млрд. До того ж, з урахуванням підписання Меморандуму з МВФ, де Україна зобов’язалася не втручатися в ціноутворення газу навіть для населення, ця стаття у другій половині 2022 року може вимагати додаткових 30-50 млрд грн для компенсацій вартості газу, ціна якого зараз у 4-5 разів вища за поточну ціну газу для населення»

Таким чином, можна зробити висновок, що головним напрямком економічної та бюджетної політики у 2022 році буде подальше посилення податкового навантаження на населення та бізнес, у тому числі й скрите за рахунок інфляції, зростання регуляторного тиску, що у свою чергу завжди веде до зростання корупції, та витискування з країни найбільш працездатних та активних прошарків населення.

До чого призведе така Гетьманценоміка побачимо, але нічого доброго від цього очікувати, мабуть, не має сенсу.